під час розлуки

1) сі́пання, сми́кання; скру́чування

2) ви́вих, звих

3) перекру́чення, спотво́рення (істини, тексту тощо)

4) щемли́вий біль, ту́га ( під час розлуки)

5) тех. гайкови́й ключ

1) виверта́ти, вирива́ти (тж. wrench off, wrench away, wrench from, wrench out of)

2) ви́вихнути

3) перекру́чувати, спотво́рювати (факти, істину)

1) відокремлення, відділення; роз'єднання; поділ

2) розлука

3) сортування

4) розкладання на частини

5) юр. нарізне проживання подружжя

6) гірн. збагачення

7) звільнення з армії; демобілізація

8) тех. відокремлення (ступеня ракети)

* * *

1) відділення, роз'єднання, поділ

2) розлука

3) сортування, розкладання на частини

4) юp. окреме проживання подружжя

5) закінчення договірних відносин, закінчення терміну трудової угоди; звільнення з армії; демобілізація

6) фiз. поділ

7) гipн., xiм. збагачення

8) гeoл. поділ, роз'єднання (пласту, жили)

9) aв. відділення ( ступеня ракети); ешелонування

10) cпeц. відстань, інтервал; рознесення, рознос

приблизить близити, наближати и наближувати, наблизити, зближати, зблизити, (во множ.) понаближати, позближати. [Все, здається, близило, мене до щастя (Котл.). Кожна хвилина, що конала на віки, родила другу, а та наближала страшну невідомість (Коцюб.)]. Зрительная труба -жает предметы - прозорна труба наближає предмети. Болезнь -зила его к смерти - х(в)ороба наблизила (прискорила) його смерть, кінець или кінець його віку. -зить время разлуки, отъезда - прискорити, наблизити час розставання (розлуки), від'їзду. -жать к себе кого-л. - наближати до себе кого. Приближенный - наближений, зближений до чого.

* * *

несов.; сов. - прибл`изить